привчити
Смотреть что такое "привчити" в других словарях:
привчити — привчати (змусити звикнути до чого н.; виробити в когось певну навичку), призвичаїти, призвичаювати, натренувати, натреновувати, обтерти; приохотити, приохочувати (виробити бажання, охоту робити щось) … Словник синонімів української мови
привчити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вимуштровувати — ую, уєш, недок., ви/муштрувати, ую, уєш, док., перех. 1) Піддаючи муштрі, навчити військової справи, привчити до дисципліни. || Навчити чого небудь, привчити до чогось суворими методами. 2) розм. Те саме, що видресирувати … Український тлумачний словник
попривчати — а/ю, а/єш, док., перех. Привчити кого небудь до чогось (про багатьох); привчити багатьох до чого небудь … Український тлумачний словник
видресирувати — ую, уєш, док., перех. 1) Дресируючи, прищепити тварині які небудь навички, навчити виконувати які небудь дії. 2) ірон. Привчити кого небудь до механічного виконання певних правил поведінки … Український тлумачний словник
довадити — джу, диш, док., діал. 1) Допекти (у 4 знач.). 2) Привчити … Український тлумачний словник
домуштрувати — у/ю, у/єш, док., перех., розм. Муштруючи, навчити кого небудь чогось, привчити до чогось … Український тлумачний словник
обкатати — а/ю, а/єш. 1) див. обкатувати. 2) перен. Освоїти, удосконалити на практиці. 3) перен. Навчити, привчити кого небудь до чого небудь, допомогти набути досвіду … Український тлумачний словник
обстрілювати — юю, юєш, недок., обстріля/ти, я/ю, я/єш, док., перех. і без додатка. Вести обстріл якої небудь цілі, площі. || перев. док. Привчити до бойової обстановки … Український тлумачний словник
пооб'їжджати — I а/ю, а/єш і пооб їзди/ти, їжджу/, їзди/ш, док., перех. Їздячи, побувати в багатьох місцях. II а/ю, а/єш і пооб їзди/ти, їжджу/, їзди/ш, док., перех. Привчити ходити в запряжці або під сідлом кожного з багатьох (коней) … Український тлумачний словник
